Про втрату не заведено говорити вголос. Але саме ця тема об’єднує всіх, бо кожен хоча б раз у житті стикався з нею, пише WomanEL. Втрата коханої людини, розрив стосунків, переїзд, завершення певного етапу життя — усе це запускає глибокий внутрішній процес, який має назву «горювання». Про те, як проходить цей шлях, як жити далі після втрати, коли здається, що болю забагато, і як підтримати себе й інших, розповідає клінічний психолог Ванда Шелельо.
КонтентГорювання — це унікальний досвід кожної людиниП’ять етапів — не закон, а орієнтирПсихолог — не чарівник, але він може бути компасомНе треба рятувати — треба бути поручГорювання торкається тіла так само, як і душі 
Як жити далі після втрати: поради психолога Ванди Шелельо. Фото з власного архіву
Горювання — це унікальний досвід кожної людини
За словами Ванди Шелельо, не існує правильного чи неправильного способу горювати. Є люди, які відразу дають вихід емоціям. Є ті, хто тримає біль усередині і відкривається лише з часом. Обидва варіанти — нормальні.
Горювання — це реакція на втрату чогось значущого. Це може бути смерть близької людини, розрив, зміна в житті. Кожна втрата може викликати глибокий емоційний резонанс, — пояснює Ванда.
П’ять етапів — не закон, а орієнтир
Психологиня згадує про модель Елізабет Кюблер-Росс, яка описала п’ять етапів горювання: заперечення, гнів, торгівля, депресія та прийняття.
Це корисна схема, але важливо розуміти: не всі проходять ці етапи саме в такій послідовності. Дехто застрягає на одному з них, хтось переходить між ними кілька разів. І це теж нормально, — ділиться Ванда.
Психолог — не чарівник, але він може бути компасом
Психологиня розповідає, що допомога фахівця не полягає у «виправленні» клієнта. Скоріше, це підтримка, безпечний простір для висловлення болю та пошуку внутрішніх ресурсів.
Якщо біль не вщухає, а щоденне життя здається непосильним — це привід звернутися до психолога, — наголошує Ванда.
У своїй практиці вона часто використовує когнітивно-поведінкові методики, творчі вправи, письмові техніки. Інколи просте запитання на кшталт «Що б ти сказав собі, якби був на місці друга?» допомагає знайти новий погляд на ситуацію.
«Горювання — це не слабкість, а прояв сили». Фото з власного архіву
Не треба рятувати — треба бути поруч
Як допомогти близькій людині, яка переживає втрату?
Бути. Мовчки, уважно, з теплом. Почути — це вже велика справа, — каже психологиня.
Вона застерігає від типових фраз: «Все буде добре», «Час лікує». Краще сказати: «Я з тобою», «Мені боляче бачити твій біль, але я поряд». Це може здатися дрібницею, але інколи саме ці прості слова мають неймовірну силу.
Горювання торкається тіла так само, як і душі
Ванда звертає увагу на те, що втрата — це не лише емоційний процес. Це також фізичне виснаження. Безсоння, апатія, відсутність апетиту або, навпаки, переїдання, головний біль, слабкість — все це симптоми, які не варто ігнорувати.
Наше тіло реагує на емоції. Якщо не давати вихід почуттям, організм шукатиме спосіб висловити їх через симптоми. Важливо піклуватися про себе комплексно — не лише про душу, а й про тіло. — пояснює психологиня.
І на завершення, Ванда Шелельо звертається до тих, хто зараз переживає втрату.
Будьте до себе ніжними. Не квапте себе «повернутись до життя». Ви вже в ньому — просто у новій його версії. І це нормально. Дайте собі час і дозвольте приймати підтримку. Біль не зникає, але ми змінюємося поруч із ним…
Раніше ми розповідали, як пережити втрату чоловіка: порада від Марини Боржемської.
