Катерина Лозовицька — інфлюенсерка, модель, засновниця бренду «LoKa Lingerie» і жінка, яка щодня нагадує своїм прикладом: турбота про ментальне здоров’я — це не тренд, а необхідність. У своїх соцмережах вона відверто ділиться досвідом самопізнання, говорить про силу жіночої вразливості та створює навколо себе простір, де бути собою — абсолютно нормально, пише WomanEL.
У цьому інтерв’ю ми говоримо з Катею про маленькі щоденні ритуали, силу саморефлексії, перезавантаження в момент стресу та найцінніші поради, які вона б хотіла почути раніше.
Що для тебе означає «бути в балансі»?
Баланс — це стан, в якому я не намагаюся бути завжди «правильною» або надзвичайно продуктивною. Це коли я можу дозволити собі полежати в ліжку пів дня без докорів сумління, а потім, наприклад, видати крутий проєкт, бо нарешті відчула ресурс.
Я намагаюся чути себе: і коли злюсь, і коли сумую, і коли радію. Я не тікаю від цього. Баланс — це не про рівновагу, як на йозі, а про чесність з собою. Іноді я в мінусі, іноді в плюсі, але я завжди в контакті з собою.
Як виглядає твоя саморефлексія?
Іноді це тиша, чашка кави і нотатки в телефоні, де я просто виписую все, що відчуваю без фільтрів. Іноді — внутрішній діалог, коли ловлю себе на сильній емоції й питаю: «Катю, а що тебе насправді зараз тригернуло? Чому ця ситуація болить або дратує?».
Іноді я дійсно можу досить довго розбирати цю ситуацію сама з собою. А буває, навпаки, все складається в голові за хвилину. Це не про самокопання, а про чесність із собою. Бо тільки коли я розумію себе, можу бути справжньою з іншими.
Яку пораду про психологічну рівновагу ти сама хотіла б почути раніше?
Напевно, я б хотіла почути просту, але дуже важливу річ: з тобою все нормально. Ти маєш право відчувати. Біль, злість, розчарування — це не щось, від чого треба тікати чи соромитися. Це частина тебе. І проживати ці емоції — не слабкість, а сила. Бо коли ти дозволяєш собі бути справжньою, ти нарешті дихаєш на повні груди.
Мені знадобилось багато часу, щоб це зрозуміти. І якби я почула ці слова вчасно — могла б набагато раніше прийняти себе такою, як є.
Які дрібні звички або ритуали допомагають тобі триматись у нормі щодня?
Для мене триматися в нормі — це не про якісь глобальні трансформації, а про маленькі, але регулярні дії, які повертають до себе.
Йога зранку, навіть 15 хвилин, щоб відчути тіло. Дихальні практики, медитація, щоб просто побути в тиші, без хаосу в голові. А ще — регулярні розмови з терапевтом, щоб краще розуміти свої реакції, відстежувати, де я справжня, а де дію на автоматі. Це як внутрішня гігієна — така ж необхідна, як почистити зуби.
Як ти зазвичай «перезавантажуєш» себе у стресові або виснажливі періоди?
Коли відчуваю, що вже на межі — не тягну з цим. Для мене перезавантаження — це про повернення в тіло. Рух, фізичне навантаження, навіть якщо просто розтяжка під музику чи хаотичні танці в кімнаті.
А ще — дозволити собі трохи більше, ніж зазвичай. Можна піцу на вечерю, можна просто лежати й дивитися серіали, не звинувачуючи себе. Я перестала в таких станах вимагати від себе ідеальності. Навпаки — слухаю себе і даю те, чого хочеться в моменті. І це справді працює.
Які поради ти би дала іншим, хто хоче почати піклуватися про своє психічне здоров’я?
Я б порадила почати з простого, але дуже важливого усвідомлення: психічне здоров’я — це не щось абстрактне, це така ж частина тебе, як серце чи легені. І воно так само потребує турботи, уваги, профілактики.
Наші думки, емоції, внутрішні діалоги — усе це впливає на тіло, на самопочуття, на якість життя. Якщо ти постійно ігноруєш свій стан та ховаєш емоції, то тіло рано чи пізно дасть про це знати. Тож перший крок — почати чути себе. Придивлятися, що тебе виснажує, а що дає ресурс. І дозволити собі звертатися по допомогу, коли важко. У цьому немає слабкості.
Нагадаємо, днями Софія Килин та Катерина Лозовицька розповіли про правильні харчові звички на Public Talk «Жити, щоб їсти. Їсти, щоб жити» від Nutri Lab.
